Щось трохи більше, ніж порожні шлунки,
Озветься канонадою спокути.
Щось майже тепле перетне судини.
Тобі залишиться лишень черпнути.
Чомусь боїшся – не даєш долоні.
Все може бути, навіть не червоне.
Але так любо шепотіло небо,
Либонь відчуло аромат півоній.
Вже точить розтин каламутні барви.
Не хочеш – не торкайся, дозволяю.
Моє невиліковне й безнадійне
Поглинуть кілька обрисів розмаю.
24.04.06
