Сверблять бруньки, мов ясна в немовляти, --
Нема в них кулачка, щоб посмоктати...
Їх теплим соком напуває Мати --
Бруньки бубнявіють, мов ясна в немовляти.
Лиш потерпіть -- настане мить і строк,
Проріжеться на світ їден листок.
Розтулить ротик брунька, як дитя,
І позіхне. -- Оце і є життя.