Пір'їнка за пір'їнкою обскубували мої крила -
Повільно та методично;
Наче готували курку до обіду.
Довелося навчитися ходити.
Безжально трощили стрункі ноги - кістку за кісткою.
Посміхаючись цинічно,
Казали, тепер далеко не дійду,
Та я навчилася швидко повзати.
Витравлювали ціанідом мрію за мрією.
Поглядали так критично
На надію, що розкладалась в саду.
Неважко навчитися й дихати…
мертвій.
