Нехай від бід не відречусь,
хай в пекло йде моя дорога...
Та я відваги наберусь
й скажу, що я не вірю в Бога.
Ви кажете "на небі Він..."
Та ні: у небі - літаки...
А ви, почувши церкви дзвін,
несіть у неї п*ятаки!!!
Пожертвуйте авто й квартиру,
самі ж - ідіть у монастир...
Віддайте душу ради миру
й колись настане він, той мир...
Біжіть скоріше до ікони,
смиренний погляд киньте ввись.
Священник в джипі за мільйони
за вас помолиться...колись...
Ви все ще вірите у чудо,
У небо шлете побажання...
А я - от завжди вірить буду
у себе, в друга і в кохання..
Я вірю в Бога. Але це не означає, що сиджу склавши руки і чекаю дарів з неба. Така віра нікому не потрібна. Кожен вчинок є поміченим у цьому світі. Добро і зло дає свої плоди рано чи пізно. Я і у церкву ходжу. Але не до священника, хоч нашого я поважаю, а щоб спільно помолитись. Коли я слухаю літургію, моя душа злітає до небес. А коли прийму Сповідь, Причастя , то взагалі на сьомому небі - така легкість в душі і хочеться цілий світ любити. Моя віра дуже мені допомогла. У мене було стільки біди, що навіть не хочеться згадувати. Тепер майже все позаду. Дякую Всевишньому. Але кожному у цьому світі своє. У кожного свій шлях, свій вибір.
Дід Михалич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірш має право на існування, це Ваша думка.Людина мусить в щось вірити інакше відрічеться від світу.Чужі гріхи не варто пам"Ятати,спробувати не допускати своїх.У кожного свій час на покаяніє,повірте у Вас він попереду.Добра і всеблагої любові
Дід Михалич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірш дуже гарно написаний. І дійсно, багато несправедливості, дійсно священнослужителі їздять на дорогих авто. Не ступлять і кроку без грошей. Багато війн, насилля, жорстокості і т. д. Я теж не ходжу до церкви постійно, тільки на великі свята. Та впевнена, що Бог існує. Багато випадків було в моєму житті, що підтвердили існування вищих сил. Я не збираюсь проповідувати, бо і сама до священників не ходжу і не сповідуюсь. Сповідуюсь тільки перед Богом. Мені, навіть не треба вірити, або не вірити. Я просто знаю. що він існує.
Дід Михалич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння, відтоді як почав читати філософів, зокрема Сенеку і Геракліта, то вірю більше в Логос (закон існування, єдиний для всього сущого... Зокрема Геракліт говорить, що Логос і Бог нероздільні...). "Не вірю в бога" - це скоріш за все загальна фраза у сенсі, що я не сподіваюсь молитись і чекати щось із неба, я добуду все необхідне для мене якщо віритиму в себе (буду впевнений у собі), та за підтримки друга і кохання...