Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Старенька піч - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пані Олю, дякую сердечно! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Інночко! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() горлиця, 18.11.2013 - 14:08
Багато спогадів залишилося в душі про "бабину піч" Дякую, Наталочко , за тепло! ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Вітю! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Валя Савелюк, 18.11.2013 - 12:56
абсолютно щиро... і чистоголосо... сама любов родинна наша - як та піч, і бабця-берегиня роду (на-роду)коло печі тої - обдаровує цей вірш усіх "гостинцями" і теплом сердечним домашнім... от хай хтось заперечить - філософію цього вірша... ця філософія - вища і достеменніша, бо вона - саме життя... красота його і затишок... любов... ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, люба Валю, за такі теплі і сонячні слова, за Вашу мудрість! ![]() ![]() Та є пам'ять, яку леліємо у своєму серці і несемо крізь роки. Вона і повертає нас до тих духовних джерел і призабутих скарбів. Мабуть, такі вірші, як цей, і є тим маленьким вогником-сигналом з віків мого роду. Дякую Вам за таку приємну ностальгійну розмову! ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Вікторе! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Міро! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Андрій Чернівець, 18.11.2013 - 12:27
![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Любов Ігнатова, 18.11.2013 - 12:27
Наше покоління вже, майже, і не знає що це ...А наші діти ...Чудова поезія, Наталочко!!! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Твоя правда, Любонько... Тепер ніхто і не мурує печі, хіба стояки з дорогого імпортного кахелю чи просту пічку для приготування їжі, а старі бабусині печі зносять. Тому магія передсвяткового випікання смачної здоби відійшла у минуле і піч замінили духовки. А це зовсім не те. І дух не той - втратився разом із покинутими або розваленими печами. Дякую тобі, моя сонячна, за розуміння і співпереживання! ![]() ![]() ![]() ![]() Мірошник Володимир, 18.11.2013 - 12:26
Так тепло від слів "пошерхлі руки". Це, як руки мами, і піч як у бабусі. Вона такий смачний житній хліб пекла. Подяка Вам за пам'ять. ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я Вам дякую, пане Володимире, за ці теплі спогади! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|