Майдани знов спалахкотіли,
В громах тремтіла далина.
Вставай Вкраїно прогриміло,
Й скотилась площею луна.
Вставай козаче ворог суне,
Масковські зуби вишкіря.
У Душу нашу скоро плюне,
Кайдани ржаві приміря.
Виводьмо коника з стодоли,
Москалик просить: - « хай гуля».
Пора коневі в чисте поле…
Погрози знов звучать з Кремля.
Та списа й шаблю не забудьте,
Й тугу попону для коня.
Швиденько часу не марнуйте,
Весела буде там гульня...
Нам українцям не звикати,
Ще не забула ковила.
Нам прищепили Батько й Мати,
Що в Україні два крила.
Не віддамо свого ні п’яді,
Крим наша є свята земля.
Тут Князь хрестився на укладі,
Тож дарма Ворон тут кружля.
НЕ хочеться війни... але до того йде! 
