Гірко дзвони задзвонили,
У лиху годину.
Хазарюги обступили,
Тулять ножик в спину.
Байстрюка нам підсобили,
Виплодки пагані.
Щоб вас гаспиди побили,
Звірі окаянні.
Ой, чого ж його не вбили,
Коли був маленький.
Трон паскуді підсобили,
У серденьці Неньки.
Щоб лиха його втопила,
Прямо в окіяні.
Щоби мати загубила,
Ще малим в буряні.
Славний князю Святославе,
Чи ти думав любий,
Що байстрюк тебе знеславить,
І синочків згубить.
На коліна нас поставить,
Тай біди наробить.
Нашу Русь хрестом зневажить,
У крові потопить.
Тобі прощення немає:
Не подав би руку.
Біль - тривога серце крає,
Бо пригрів гадюку.
Топчуть тіло тищу років,
Роздягли покритку.
Дика паросль здракоока,
Жили в’є у нитку.
Розплодилися заброди,
Як осот в городі.
Пора бестолоч «шкородить»,
Дома і на Сході.
За Сибіром сонце сходить,
Хлопці не зівайте.
Досить нам вкраїнцям шкодить,
Тож часу не гайте.
Душі згинулі в Вівані,
Ангели у тілі.
Дали знак нам в Ватикані,
Дві голубки білі.
Над Майданом позавчора,
Лебеді летіли.
Над Михайлівським Собором.
Доленьки просили.
Ще не вмерла Україна,
Пам'ять не украли.
Не впокориться руїна,
Не за те вмирали!
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Русичі -Українці на відміну від малоруського бидла не нагинались. Саме тому і зберегли гідність на відміна від вжаленого жидомоскаля.З морди лаптяки не змиєш,то зараза.- Геть відраза!
