Він не письменик, та не художник.
І стиль у нього роздолбая,
Проте в душі він ніжний звір,
І звіру притаманні почуття.
Зустрів він ту, що сердце розтопила
І лиш її єдину покохав.
В душі вона і в сердці лиш вона.
До неї щастя він не знав...
Вона яскравіша за сонце,
та гарячіше ніж вогонь.
Тепер іржа його не візьме.
І тільки з нею він як сталь.
І тільки їй відкрився той хижак.
І цей хижак не хоче інших знати,
Він хоче лиш одну її кохати.
І не зникала щоб вона.
Та жити з нею до кінця...
