Він малював ангелів...
З довгими білими крилами,
В одязі сніжно-білому,
З римськими обличчями.
Він малював їх красивими...
Сонце у світлих кучерях,
Променем падало з пліч
І відбивалися в зорях.
Він малював їх могутніми...
Дужі широкі плечі
Наче тримали небо,
Що спало в обіймах ночі...
Він малював їх добрими...
Сонце відбилось в усмішці
Блимало зайчиком в зморшках
Наче у хвилях річки...
Він малював їх...незрячими...
Замість зіниць білі ночі.
Адже у снах не побачив
Як виглядають очі...
