Вже рік Майдану... Та його значення для людства
не таке, щоб забути. Був весняний Кельн-2014-го...
А в душі - лише він, Майдан! Всупереч всьому,
що було потім...
І знову Кельн... На цей раз вже весняний...
Як контрастує він з моїм кублом –
Освячено-знеможеним Майданом,
З розчавленим, в ланці закутим злом...
Там попіл, згарь, сплюндровані красоти...
Тут – надмір, лоск, німецький педантизм!
Та там... моєї нації висоти...
Все там – ове́ршки осяйні... і низ.
...Так, знову – Кельн! Узбіч – рожевість са́кур...
Біжить шосе захопленням навстріч,
Бо ждуть мене меди, нектари, сахарь...
А там – життя... і дяка всіх сторіч!
То вже нічим борця зі злом не звабить –
Фанатів Батьківщини не збагнуть!
Коли твій край вождям драконів вадить,
Коли твій край - уярмлена майбуть.
12.04.2014, Кельн
На світлині: автор з зятем та внуком пересікають
границю між Німеччиною та Польщею на паромі...
то і справді межа була. була, велика, велчна, рокова, і дай гнам небо - остання, неповоротна, щоб після неї - ми тільки до життя, до поваги, до честі.
дякую випадку, що маю вас, пане Олексо, видіти, та ще й з вашим безсмертям поряд. маєте щастя!
хай буде воно всім, хто того вартий і кого ми любимо!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Було колись на Україні - гриміли гармати! Так писав класик! А я лише повторив - на подіях новітньої історії!
Сильно!
Бо ми-є нація, народ
Ім"я якому-Великий Українець
І в цьому є найвища суть і цінність
Насамперед, що називаємось людьми.
Й ніколи ми не втратим свою гідність...
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00