|
Присвячую Сергію Єсеніну
Прийди до мене,
Подруго поетів,
Мій демон, мій батіг
І мій кинджал.
Язик у тебе –
Гострий кінчик леза,
Не раз наскрізь легені протинав.
Закрутиться по колу божевілля,
Подібне до кімнати із дзеркал,
У вирі я, у вирі сновидіння,
Хто думав, що пізнав мене,
Збрехав.
Сьогодні пригорнеш,
А завтра душиш,
Мені вже уривається терпець,
Чи довго ти мені ось так прослужиш?
Усе минуще має свій кінець.
Згадай солодкий радісний початок,
Згадай весну, розділену на двох,
Згадай вишневий цвіт,
Як мій завдаток,
І килим білий,
І багряну кров.
Народжене дитя у сентиментах,
Кропіткої праці живий плід,
Полишений тобою у тенетах,
Поміж нездар, і вискочок, і бліх.
Недовго бережеш ти свою вірність,
Ходиш, як повія, по руках,
Невелику маєш в собі цінність,
Безсмертя розрахуєш в копійках.
І погляд вже не дуже таємничий,
Й очі вже не опіум-дурман,
Прийшла забрать усе, що залишила?
Тож забирай свій непотрібний крам!
ID:
615432
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 23.10.2015 14:33:07
© дата внесення змiн: 23.10.2015 14:33:07
автор: Ежен
Вкажіть причину вашої скарги
|
бажаю ,щоб ваша муза була вірна лише вам. 
