Любити- солодко і гірко водночас
Медовий напій, присмаком розлуки
Ти п’єш любов ,але в житті лиш раз
Ти повністю даєшся їй у руки .
Так хочеться випити до дна ,
бо спрага серця не дає спокою
Зимою знову настає весна
Німою тінню є у снах з тобою.
А за вікном блищить зими вуаль
І ніжно манить за своїм світанком
Та не стихає у думках печаль.
Чому прийшов, пішов пустим обманом?
Любов до тебе –це була хвороба
Юнацькі мрії,наївні сподівання
Так це-лиш перша спроба
На шляху до справжнього кохання
