я знаю, що ти все забудеш..
я знаю, що безпомічні серця.
ти мною просто гратись будеш,
а я кохати, мабуть, до кінця.
чомусь на світі так буває,
що відчай розриває на шмаття..
та доки в серці той вогонь палає,
назад тобі не буде вороття.
скажений плин думок не зупинити.
на черзі біль і трохи самоти.
якби ж ті двері в серці зачинити,
та їх чомусь тривожиш тільки ти.
