Друже благаю пробач,
За те що бачив ти війну,
За те що бачив страждання і плач.
Благаю друже пробач.
Як кортить тобі усе розказати,
Без масок без фальшу і гри.
Як жаль що тебе не забрати,
Із краю, де ти.
А я живу і думаю про тебе:
«Як там брате у раю?».
Знайти намагаюся у світі себе,
А знаходжу лиш біль і журбу.
Та я буду брате усміхатись,
Вперед ітиму попри все.
Заставив ти мене у життя закохатись,
І більше брате мене не – «несе».
