Шляхи, дороги простяглися у вічність;
Краса придумана не нами;
Зявилася неочікувано посеред дороги;
На окраїні цих дрімучих лісів.
Побачивши її не в снах, а наяву;
Я був здивований ліричними віршами;
Що лилися необдуманими думками,
Туди де не можна дістатися навіть думками.
Зачараване колесо котилося світами;
Прибавляючи тепла і радості між нами;
Ці дивні іскри щастя , що летіли з нами;
Тремтіли навколо наче фонтани.
Пробилося ласкаво-багряне сонце,
І над нашими зимовими луками.
Прийшла весна як завжди нізвідки;
Забравши холода незвідано куда…
