Незалежність думок, країни та долі,
Ми зрощували з віку в вік,
Народжені зі смаком волі,
Ми розквітаєм з року в рік
Крізь чорнозем міцне коріння
Чіпляє душу рідних міст,
Де тепле сонячне проміння
Танцює в просторі свій твіст
І я вливаюсь глибиною
В історію своїх дідів,
Де правда вкрита давниною
В просторах січових степів
Я відчуваю цю рідність з землею,
Вона ніби силу свою віддає,
Запалює в небі надію зорею,
А та крізь портали знання надає:
Там пращури наші заради нащадків
Вели боротьбу, аби правда жила,
Культурні традиції втілили спадком,
Щоб ми не цурались свого джерела:
Ми обдарований народ,
Що має мудрість і відвагу,
Свідомо, силами чеснот
Наповнюємо нашу сагу
