/ віршована розповідь /
Я народивсь, коли сніжок,
Мені ліпив, на поріжок,
Так біло – біло у очах,
Ховався я, в старих мішках.
Поряд з матусею грівся,
Хай би мороз десь подівся,
Мама шепоче, вже весна,
Я подивлюсь, яка ж вона?
Та чомусь став мокрий носик,
Мама гарчить, - Чорний хвостик,
Ти зовсім став - нечупара!
Злюща, як та, чорна хмара.
Та весь сніжок, зранку розтав,
Я радо сонечко стрічав,
Й крокусів синіх, ясний цвіт,
Який прекрасний, весь цей світ!
За мить лунав спів пташиний,
Друзям скажу, я щасливий!
2018р
Хай думають
Хай подумають загубився,
А насправді ж я притомився,
Відпочину, отут трішечки,
Цвіт крокусів, наче свічечки.
У таночку по них промінці,
Як приємно,чудово мені!
От веснянка, от чарівниця,
Хочу цим, я насолодиться.
За мить ляжу, прямо на бочок,
Скажіть вам, як оцей лісочок?
Та не заздріть любенькі друзі,
Озирніться, он по окрузі.
Квітне в сяйві, рідненька земля
Вам зізнаюсь, що щасливий я!
До картини…
Заховався у суцвітті,
Є краса, така на світі,
Аж дурманиться в голові,
Ну скажи, а як я тобі?
27.03.2019р
