пробите сміхом чорне дно душі_
під снігом гриму сором багряніє_
зупинено бажань саморушій,
колючий погляд серця крицю виїв_
>
ключ крижаний в долоні не тримай_
в ніч кажани летять неначе попіл_
коли свинцем заплаче неба край
заклякнуть скельця у калейдоскопі_
>
напружена вібрація повік_
холодні пальці жалять струмом скроні_
самотній метроном / зворотній лік
обійстя тиші лінії червоні_
