Ми гонимось за людями безчестими,
Які для нас назовні ідеал.
Але давайте будем чесними
Самі себе ведемо на обвал.
Одні себе так люблять вихваляти
І досягнули повного нуля,
А ти так любиш уявляти
Талант у мене - скрипаля.
Та й лежимо ми далі на дивані
Здається у світі все погано,
О другій ночі ніби у нірвані
А завтра нам вставати рано.
Не любим ми свою роботу,
Батьки когось запхали в універ
І всі чекають ту суботу
Бо будні сірі в нас тепер.
Навіщо дивимось на чужу одежу?
І не оцінюєм людей по доброті
Заздримо як хтось построїв вежу
А себе не бачимо ми у житті.
