Чи має орк поганий право
В розмові рота відкривати?
Чи може він когось благати?
(Чекайте, зро́блю со́бі каву). :-)
Так от, народжених в багні
Від виродків на болота́х
Я посилаю тільки нах,
Відповідаю тільки – ні.
Чи має право орк озброєний
На захист, чи на долю ліпшу?
На смерть! Не меньше і не більше!
За все, що тут вони накоїли.
Чи має право його мати
Забрати залишки гнілих костей?
Батьки відповідальні за дітей -
Ось це вона повинна знати.
Шановне панство, мир - для нас.
Тому пишу свою позицію
Навмисно саме українською.
Для орків це, як – ''вас іс дас''. :-)
---
26 травня 2023 р.
На сайті живе невеличке суспільство Українців.
Чи варто сваритися за будь якого росіянина,
поганого чи нейтрального?
Вони мовчали, мовчать і будуть мовчати,
як раби.
Українці не мовчали на Майдані,
коли в них стріляли.
Перевиховати русню неможливо взагалі.
Який сенс вдавати з себе гуманіста,
коли продовжується війна?
Хтось з росіян "дуже талановитий"?
Дуже талановито запхати язика собі в дупу?
Впевнений, що Українці мають право
гнати від себе русню.
Ті, хто бачив своїми очима (не в Інтернеті)
розівані тіла наших людей,
мають на це право.
Орк, нелюд, рашист - не має права, бо те, що він говорить, брехня, а те, що робить, злочин. Але ЛЮДИНА - будь-якої нації, раси, віросповідання й мовної групи! - має право на слово, життя і повагу.
Так, має право на слово.
Але чомусь обирає право мовчати, заливати своє "горе" горілкою і пропонувати це своїм читачам. Прикольно?
Мені з такими мовчунами не йти поруч.
А, здається, здогадуюся, кого Ви мали на увазі. Я також була здивована, дізнавшись, що громадянин держави, котра веде з нами війну на винищення, заходить на український сайт і публікує про цю війну якийсь, м'яко кажучи, незрозумілий вірш. Але я не стала ображати автора, бо не страждаю ксенофобією і не люблю робити висновки наперед, а просто попросила його пояснити своє ставлення до війни, навіть написала листа. На превеликий жаль мені не відповіли.
Цілком підтримую, як той, хто бачив і бачить це кожен день не з Інтернету на дивані, бо і у самого з цього приводу є вірш з останього, як "Думки в дорозі", та "Чи є сенс", відносно тих, хто і досі несе до нас наративи країни агресора. Сильний вірш, і нажаль, досі актуальний. З повагою, міцно тисну руку