Остання дорога
під звук мотру
почнемо нову
накреслимо план
ти вільний
я зламала
свій капкан.
Тепер ти підеш
я залишусь тут тліти
будувати в руїнах
і поприщах
свої найкращі мрії
а насправді хотіти
ховатись по горищах
на сходах ділити життя
сховатись у тебе
бути кимось не Я.
Ти бачив інакше
напевне байдужіть
нахабність чи злість
даремність усього
що було прекрасним
його не багато
лиш ранки і млість
від вогнів, коридорів
темних вулиць і снігу
невгамовних повторів
чашка, дві, три, а втім
ти ж сам усе бачив
лиш забути посмів.
