В житті одна помилка — не біда,
Біда — коли усе життя, як тінь,
Коли сліди від наших слів та вчинків
Ніхто не зможе стерти з тла землі.
В житті одна помилка — то урок,
А час — учитель, що межі немає,
І кожен день — це сходження на крок,
Де правда сильних крила розгортає.
Не страшно впасти — страшно не піднятись,
Сказать не страшно — страшно не почуть.
Бо тиша зможе в серці розірватись,
Якщо слова байдужі й не живуть.
Не все підвладне нам, не все відоме,
Та в кожній миті — суть буття ясна,
Хто сміло йде, той вірить у казкове,
І доля його ніколи не буде сліпа...
Тож хай душа не стане тінню світу,
А сонцем буде, вогнищем живим.
Бо наше «бути» — це уміти жити,
І залишити вогонь, що не згасне в тім.
І кожен крок — це пам’ять, що палає,
І кожне слово — сила на віки.
Бо в серці, де любов і віра сяє,
Ми творимо вічність у своїй руці
