Бувають миті, коли хочеться кричати,
Коли нестримно б'ється серце,
Коли в душі емоцій вир.
А ти, нічого вдіяти не можеш,
Безсоння наслідок тривоги й втоми.
Заплутані думки, спустошені надії,
Затерті спогади, приємні миті,
Де сили віднайти, не втратити себе.
Так хочеться забути про проблеми,
Перемотати плівку, в дні щасливі,
Де безтурботно дні минали.
Так хочеться відчути насолоду,
Не думати про наслідки, про завтра,
А просто мріяти й на повну жити.