Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Урюпін Анатолій Іванович: Він - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Урюпін Анатолій Іванович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, вы меня стесняете...
wdtnftdf, 17.09.2010 - 18:57
мой муж, когда уставший приходит с работы, кладёт мне голову на грудь и я глажу его как ребёнка,окутывая его теплом и заботой)засыпает как лялечка
Урюпін Анатолій Іванович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отож. Як це жіночно. А ми чоловіки, діти до смерті.
Груздева(Кузнецова) Ирина, 11.09.2010 - 08:52
хорошее стихо!Тут бы немножечко подправить только, чтобы избежать двойного повтора слова "його": Ти зможеш його розбудить. Прийняв його на свої груди. Урюпін Анатолій Іванович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так! Ви праві. Спішив, тому і недопрацював. Виправляю.
Ninel`, 11.09.2010 - 08:29
Цікавий образ...http://galaxie.ru/1images/romantika/images/552343418.gif Урюпін Анатолій Іванович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я в захваті, від Ваших подарунків.
Урюпін Анатолій Іванович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я в захваті, від Вашої поєзії.
Corvin, 10.09.2010 - 22:51
А чому не:А Він стомився, й досі спить. Так солодко, бо всі ми люди. Його ти зможеш розбудить, Прийнявши знов на свої груди. Це ж очевидно... Розмір має значення... Урюпін Анатолій Іванович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прошу пробачення, дуже спішив, тому не розібрався. Ви маєте рацію. Я миттю виправляюсь.
|
|
|