Це було у давні - прадавні часи, ще й до царя Гороха. Йшли собі євреї по пустелі, йшли бо не мали де жити. Сорок років, кажуть, блукали по тій клятій пустелі. Шукали, вони землю вільну та випадково натрапили на Ізраїль. Дивляться, а навколо пустеля та гори и де не де щось зеленіє.
- Хлопці, - каже отаман єврейський - це ж земля обетованая, та що нам Яхве обіцяв! Я відразу її і впізнав! Распрягайте волів, ставте куліш та наливайте горілки, отут ми і будемо жити…
А тут зненацька із-за тину вискакують якись люди у доброму таки надпитку. Мабуть філістимляни…
- Як це жити? Це ж ми тут живемо! А ну бо, збирайтесь геть і не псуйте нам свято!
- А що ж це за свято таке у вас у буденний день? Усі працюють а ви святкуєте.
- А ми кожен день святкуємо! То Баал народився, то Астарта померла… Горілка є, закуска є, богів до біса, чого ж не святкувати!
- А коли ж ви працюєте? – здивувались євреї.
- А як горілочка закінчується от тоді и працюємо! Ми б і зовсім не працювали, та де ж на цю кляту гроші брати? Збирайтесь геть, під три чорти, з нашої землі!
- Та пішли ви у дупу нероби!
- Ах ви падлюки! – образилися філістимляни. І похапалися за шаблюки, і ну бо на євреїв… Тільки зійшлися вони битися так одразу і побігли філістимляни, бо не мали звички до тривалої праці.
Тоді євреї і посіли на землі філістимлянської, місця построїли, сади розвели і живуть собі приспівуючи. Шість днів працюють, а на сьомий бога славлять, горілочку посмоктують, танці танцюють та пісні співають. А чого ж не славити такого бога, « пацан сказав – пацан зробив». О такий він у них - Яхве!
А філістимляни, а що філістимляни? Бігли вони, бігли і добігли аж до України. Озирнулися, євреїв, нема, земля «рясна та приємна оку», чому ж не жити? І оселилися філістимляни на Україні десь тут, серед нас, и живуть по своєму стародавньому звичаю. День роблять - три гуляють. То кума зайшла, то за сіно могорич, то Івана, то Петра… А чого ж не гуляти – горілка є! Але як жили у злиднях, так і живуть. О таки вони – філістимляни!
Правильно! Только были и святославы и иоанны васильевичи и романовы с никонами... А то, что мои предки не кланялись царю — факт. На том и стоим! А вот сам бы я кланятся заставлял! Яко Сталин. хаха. Пострашней волны раскулачивания — истинно говорю — волна Крымская...
