Бувальщина
В Збитині, у кожній хаті, шанують мисливця,
А завзятих, до десятка - всім відомі лиця.
Біля хвіртки, що у Сави, зібралися зрання,
Захотілось їм святково закрить полювання.
Гомоніли із годину, хто, що має взяти,
Закривати полювання рішили з гармати…
Один раз нехай бабахне козацька гармата,
Значить більше вже не можна в лісі полювати.
Розійшлися. Готуються. Готують гармату…
Чистять, роблять мов новеньку – діло йде до свята.
Запрягають коней в воза, кладуть трохи сіна,
За цим пильно споглядає Савова дружина.
Все готово! По рушниці, патронташ на груди…
Проводжати зібралося зівак звідусюди.
Приїхали на «пісочник», дали коням сіна,
Далеченько в чужім селі, загула дрезина.
Розстелили плащ-накидку, порізали сало,
Розлили площину спирту, але ж цього мало…
Зарядили швидко пушку, запалюють гнота,
Всі замовкли і чекають «закриття охоти»,
Загриміло! Луна гаєм… Ядро із гармати…
Все-таки колись уміли із гармат стріляти.
Бідні коні з переляку воза залишили,
Але з дишлом так рвонули, скільки було сили.
З «пісочнику» «Ура!» лине, є на те причина,
Тепер можна, як то кажуть, випити чарчину!
Все зібрали, почистили, гарно поскладали
І кілометрів з десяток в село воза пхали.
Потомились, та щасливі, що вдалося свято
І взялися в Сави вдома стола накривати.
Цілу ніч тоді гуляли, розійшлися зрання,
Так мисливці закривали колись полювання.
Цікаві традиції у мисливців.І повеселилися на славу! 
