Рідній Душі присвячую з тугою, скорботою і любов'ю...
А ти, сестричко, знала?
Ні, не знала,
як я до Тебе в гості прилітав...
Як душечка моя легкою стала
ти спала...
А я сон Твій колихав.
Я вдома був нарешті через роки.
Я захотів весільної почуть...
Твоє мої серденько чуло кроки,
і мозок чув тривоги каламуть.
Було весілля. Виросли онуки...
Ти плакала - моя душа цвіла.
Онучка цілувала Твої руки -
сьогодні під вінець вона ішла.
І грали так музики... Файно грали!
І вальс до серця щему додавав...
Ти знала, сестро?
Ти цього не знала...
Я з вами був.
І поруч там стояв...
2013р.
Ой болить, болить... я мусіла той біль тамувати, і мовчки терпіти сама, вам мої рідні нічого не казати. Він там був. Разом з нами зі всіма. І знаю, що не гнівається на мене, що я вам нічого не сказала.
Це так, злітають 
ся пташечками душі...
