Твої двері відчинені завжди,
Завжди сонце зоріє тобі,
І зірки сонцесяйно шепочуть
У твоєму замученім сні…
Твоя стежка каміння не знала,
Замість нього уява сама
Перешкоди тобі малювала,
Зупиняла серця і слова…
І бездушні холоднії тіні
Нащо стали тобі ворогами?
Сонцю вікна світанок розкриє,
Тіні зникнуть разом зі словами,
Що закрались тобі у думки
І даремно тривогами сіють,
Знов спиняючи кроки свої,
Ми запалюєм зорі не ті,
Що не гріють…
17.06.2015