Я напевне розучилась говорити красиво,
Та й бувають зайві красиві слова.
Я напевне закінчилась з еліксиром,
Як трапляється коли п'єш до дна.
Змалювалась, стерлась, як пил із столу.
І в коробку вкинула на смітник,
Хтось можливо ще і відкриє знову.
Ну а може просто візьме й спалить.
Коли ти не можеш нічого змінити,
То й не треба уголос промов не- тре- ба.
Ними легко вбивають в людині квіти,
Ними просто спустошують колір неба.
