Слова кохання у вазі
Так часто у житті втрачають,
Коли підтвердження в ділах,
У вчинках зважених не мають...
Так кваплюся в аеропорт,
Щоб з трапу літака зустріти
І почуттів несу ескорт,
Тобі несу, щоб зрозуміти...
Що важу я в твоїм житті,
Чому прощаю всі помилки,
Та ні у сні, ні на яву
Не здатна я зробить зупинки...
Знов буду слухати слова,
Що душу пестять, серце гріють...
Чи не привичка це бува ?
Говорять люди, бо уміють.
Твої слова також , авже ж,
І цінність , і вагу втрачають,-
Вони продовження в ділах,
У вчинках зважених не мають...
Лечу зустріти літака,
Хвилююся з самого рання...
Як світ, історія стара ,-
Про клаптик бурного кохання...
дякую і вам ,Галинко !
