Рішення стало найбільшим паскудним.
Жодна із душ зрозуміє навряд,
Та, тим не менш, і нехай це не чутно.
Чудно. Можливо, ставатимуть в ряд.
Як так, чому? Не чекайте на зміну,
Це остаточно. Це буде на краще.
Краще залишить однакову ціну,
Аніж змінити і чути «а нащо»?
В місті, в країні, чи поза селом,
Хочеш, шукай мене в вимірі терцій.
Ліпше я буду forever alone,
Аніж не з тим, кого вибрало серце.
