та перша фраза
вирішила все
мене понесло
вже зо три серпи минає
а досі несе
тонкими пасмами
прикрите обличчя
бо дзеркалить
безмежне
рвучне
і грішне
мій друг сказав би
то всьо смертне
то плоть
для мене ж голодному кістка
не жуючи глоть
зглоть
на жаль я не кістка
а ти не голодний
до рисі кісток
тому просто кажу собі
дівчинко стоп
ріднесенька стоп
знову не той
хлоп
і піду оббрита
попід тинами
сучасна шевченкова панна
шпана
зате
любить мама
