Найкраще повернення – це до себе самого.
Неначе побув у гостях і прийшов додому.
Писати рядки, зупиняючись несвідомо,
І слухати душу, не чуючи вже нікого.
Пізнавати себе, малювати і чути голос,
Уві сні мандрувати, злітаючи в дикий космос,
Прокидатися вранці, лежати собі у ліжку
І нікуди не йти. І писати наступну книжку.
Підбирати неточну риму, збивати ритм.
Розуміти – тобі уже більше нікуди не треба.
Лиш кохати його – це єдина моя потреба,
Відчувати і знати, що поруч є тільки ти.