Поема
Тому, Кого образом ми є,
в свободі синів Божих,
Богу Духу Святому
присвячується
1
«Як гарно на душі!
Як гарно на душі!» —
це звук
це Бах
це катафалки на горбах
а слово котиться гробам
по морі
по морі всього
різнула слава
що від Бога
«Сліпить»
а вічам строго-строго! —
у морі
це Бах
а поведе до Сина —
Дух!
це Сила!!
поставить клавесини
органи —
в залах
і — в схід —
від моря то й
нікого
і — в захід
і найшлась ця
слава що від Бога
2
Єдиного
І по дорогах
катехісти
велись
не відали
де сісти
що з’їсти
а слід
Учителя
що органістом
у дальнім
і далекім
місті...
зі слави вівсь
в костел
до крихких урбаністів
аж твердих урбаністів
тлі славитись
тлі словитись
меншиться світло —
горезвісним
Цей Бах!
він — уміцнивсь
в кістках
в своїх костях
в тім місті
де дім
де хворий
майстер в нім
3
як рай —
то шлях
од серця — і
до серця:
зал не трясеться...
але все трясеться
спокійно —
Божа слава
так схотіла!
страшніше
струс душі
без тіла
вагітніла —
й так слава
захотіла
сил набиралася
сливе без тіла
а полетіла —
Слава! —
як Її душа хотіла
4
Як гарно на душі!
Як гарно
на душі!
Так полетіла б!
Я відлітаю! —
в славі
Божій гарно!
Південніш!
німці! брехуни!
північніш!
о холодні брехуни!
гей, відморозки,
та залиште буцегарні!
Слава!
Слава!!
Гарно — тож гарно?
І слава Божа,
й слово,
і книгарні!
Гарно!!
Органи!
Біси — вниз рогами!
Юбер!
Декламен!
Опен!
Юбер момент
Дас іст барман?..
Оп! (N) — біси догори ногами!
Органи!!
Горла!
А гарно!
Опен!
Ага! — Могуть Її... —
га-га!
Ногами!
Юбер!!
Органи!!
5
Опен! (відкрийте)
Хто там?
Одкрийте!
Що ви?
Там!
Божа слава.
Що??
На органи —
ногами!!
На Баха
Слава стала
там! обома ногами!
Люд спав —
люд встав!
Люд!
Люд!! — з усюд!
Вкушу його!
Кусай Її!
Вкусю!
я одкушу!
А забожись!
Я не брешу!
«Куди пресвітер
дивиться?»
Із усюд —люд!
Усю!
Бачив усю!!..
Пер се...
Вкушу!
Пер се...
Вкусю!
Бачили всю?!
Усю?!
— Куди єпископ
дивиться?!
З усюд! — є
люд...
«О радість тиха...»
Я пропалю цю — кригу —
всю!!
— Архиєреї куди
дивляться?!!
Хун-цю.
І слава Божа —
на Немеччину — усю!!
— О радість тиха...
Нагар!
нагар — аж на
емалі клавіш!..
Хун-цю:
сходжу...
А вам же стала
в серці Божа —
Слава!
У серці! І вулкан —
вона, і —
лава!!
За хмарами
над горами —
вона!
Вся Божа слава!
Книгарні?
Киньте усе — ви з Нею:
гарні!!
А не з комп’ютерною
не зі злою
ви не з людською —
справжні — ви.
Лови!
Лови!
Нема пробачень!
Як
не в Христі —
не було в Тройці бачень!!..
слави встачень...
Бачим?
Захмарная!
за хмарами одна
ширяє
летить безкрайняя
ширша небес —
без краю...
6
З Нею в безсмерті —
у Христі, —
понад бідою —
в Ній через Неї —
із одною...
Й молиться Бах! —
що в вас? він і понять
не має...
безкрайність — то нема
понять, нема їх!
Серце! — і слава Божа,
притягальність!
Безмежна.
Векторальність!
Любов!! —
як
«поляризація» по благодаті!
7
Алло!
Що там?
Що ми?
Ми — блат у блаті.
Боже! — Мордатії!!!
Пихаті!!
8
П’яниченьки...
усі ж «електрики»...
...дуже «вагомі»...
«закладники за комір»...
Бах в себе вдома!
Й слава —
слава безмежна
дерзновенна —
непоміркованим!
а величезна —
поміркованим...
Урок! — йде все ж
урок!
Хто без Христа —
візьмуть тих — на шнурок:
це хто ви й що ви...
Та чи ви в себе вдома??
А от злітають в славі Божій —
невідомі!
Слову — відомі.
Слава Отцю і Сину і Духу
Святому!
Бо вдома.
по морі всього
різнула слава
що від Бога
Єдиного
і Сила! —
розставила ці клавесини
органи —
в залах...
і в Схід!
а із морів нікого
і в Захід!
віднайшлась
слава
що від Бога!!
«О тишо...»
08, 09. 05. 2015
Київ
