А ті сосни парами... тільки й обіймались.
А мені від тебе у серце дісталось:
Терпкий запах лісу, в якому блукали;
Синьонеба прірва. У ній втопали...
Ми з тобою стежками від себе втікали .
Цілували руки, очі цілували.
Я ж у тому лісі себе забувала!
Твою душу дику вітрам продавала.
Там мені від тебе пекуча любов
Намішалась зі співом зозуль заспівочих.
Там в твоїх обіймах солодких дібров
Залюбились очі карії дівочі. Серед ночі...
Загубилися очі. Й навіки зостались...
Що мені від тебе у серце дісталось?
А дістався спомин, як в лісі блукали...
Як з тобою разом ми щастя шукали!