А Всесвіт дав мені дарунок -
Маленький ключик без замка,
Я загорнула цей пакунок,
Навіщо він? От дивина.
Лежав він схований роками,
Уже десь навіть поржавів,
Забула, скорена літами,
Що Всесвіт щось таки хотів.
Зустрілись ми, немов у казці,
Так розквітали день за днем,
Чомусь в коморі, в темній шафці,
Засяяв ключик, мов вогнем.
Його дістала, здивувалась,
Ти скриньку вогняну приніс,
Тобі від неба ця попалась,
Була у тебе море літ.
Вогонь з вогнем вмить поєднались,
Розкрилась загадка оця,
Там щастячко від всіх ховалось,
Це нам дарунок від Творця.
Хто ключик має - зберігайте,
В болото, прошу, не топчіть,
На щось земне теж не міняйте,
Його для долі залишіть.
дуже-дуже. Дякую
