Коли дощ мов не прошений гість
Тихо стукає у вікна : " Впусти"
Ти, приходиш до мене у снах
І даруєш тисячі мрій
Та вони в моїм серці мов птах
Що не житиме в клітці повік
Погляд твій - так багато надій
Очі бачать те що нема
Тільки мить- ніч усе забира
І несе десь глибинами рік
До озер що схожі на очі
Такі ж темні безодні печалю
І до променя сонця охочі
В них застигло слово : " Благаю"