ПОВЕРНУСЯ
Ненадовго прощаюсь з Волинню
У тривозі,
Сльоза на лиці…
Наче вітру нема, небо синє,
Сходять буйно нові пшениці.
Та тривога якась невідома,
Чисте небо – волошкова синь.
Ненадовго,
Не буду прощатись…
Я вернуся на рідну Волинь.
ID: 640061
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 31.01.2016 12:42:57
автор: Віталій Назарук
----------------------------------------------
Обіцяв повернутись,
чекаєм,
У свій край, де квітує Волинь.
Ми чекаєм, та поки
немає,
Прилети з журавлями, прилинь.
Подивися - поспіли вже злаки,
Пролились не одні вже дощі,
Посхилялись чомусь тільки маки.
Повернись хоч би вдень, чи вночі.
І розсій в наших душах тривогу,
Як живеться тобі у тиші?.
Ми за тебе тут молимось БОГУ,.
Якщо зможеш, то нам напиши.
У повернення всі твоє вірим,
Промайни з вітерцем на крилі.
Знай Молитви за тебе всі щирі,
В зграю приймуть тебе журавлі...