А серце, кинуте за грати,
Не взнає, що таке любить.
Та звідки взнає, як страждати,
Як без кохання можна жить?
Життя пісне і нецікаве,
Чуття всі стиснуті в кулак.
І не почує слів ласкавих,
І буде жить, як вовкулак.
Не зачарує захід сонця,
На це уваги не зверне.
Для них той світ, що у віконці,
Життя таке це безжурне.
А серце рівно, тихо стука,
Не взнає і серцебиття.
Кохання думає - це мука,
Узнати можна й каяття.
Та треба взнати все в житті,
Кохання, сльози, біль і сум,
Серця не тримать в заперті,
Відчуть життєвих різних струн.
Не відпускай руки любові,
Нехай позаздрить цілий світ.
Ці почуття все ж пречудові,
Всіх зачарує їхній цвіт...