Я пишу тобі листа
І хочу, щоб була щаслива.
Поведу, у ті міста,
Де, цвіте лілія красива.
Там лілія біла -біла
А очі чорні ,як в циганки.
Вона душу зачепила
Думаю про неї до ранку.
Незнаю ,як її звати?...
А знаю, що лілія біла.
Не хочу її втрачати
Я, бачу її ростуть крила.
Витончена наче алмаз
Квітка ніжна і особлива .
Закохавсь у Діви образ
Немов би пташка полохлива.
Не цілуй мене козаче!,
Якщо не кохаєш мене ти.
Я, зісохну і заплачу
І зчорніє врода пелюстки.
Лілію білу не зривай !
У хрустальну вазу без води.
Вона зів'яне пам'ятай!
Для неї рай ,як цвітуть сади.
2------------
О, скільки минуло зим, скільки літ !
Розлетілись наче птиці по світу.
Будеш багатою ,як первоцвіт -
Щасливою цвісти по між квіту.
Здалека, тебе чомусь не впізнав,
Підійшла ближче та усміхнулась.
Поглянув на біле личко згадав
Поглядом очей душі торкнулась.
Розминулись, як кораблі в морі
Кожен обрав свою путь у життя.
Явилась наче зірка в просторі
Розбудила у моїм серці почуття.
Ти була така дика немов лань
Боялась до мене доторкнутись
Втікала од відвертих спілкувань
Спили роки не встиг оглянутись!
Осінь засріблила мої скроні!
А я тебе бачу у своїх снах.
Червоні троянди у долоні,
Що дарував тобі я у піснях.