Коли сонце зійде рано-рано
Я осідлаю коня в дорогу.
Поїду в Україну до мами
Додому, додому, додому.
О я, так довго не був у Львові
І не бачив ,як цвітуть каштани.
Ростуть ,як дерева вежі нові
З синіх гір ловлять щастя львів'яни .
Тут втому душі змиє Львівський дощ,
Зрадію цим днем благословенним.
Я, злечу голубом до старих площ
Розквітну листям кленом зеленим.
Тут пахне кавою смачний бісквіт
Їздять карети, все як у казці.
І, я князю Львову скажу :"Привіт"!
Обніму крильми у божій ласці.
В львів'янок врода, як у квіток руж
Демонструють ,як парижанки моду.
Стоїть Львів ,як пан посеред вельмож
Малює їх красу в любу погоду.
Зустріне кохана біля воріт
Від спраги дасть напитись водиці .
Я тут віднайду весну -юних літ,
Закружляю над гаєм ,як птиця.
--------2----------
ЯРЕ ЗЕРНО В ЗЕМЛЮ ЗАСІЮ
Яре зерно в землю засію
Білим снігом покрию від зим.
Цілунком сонця залелію,
Щоб золотилась нива для рим.
Життя ,це хліб- святе причастя
Він нагодує мільйон сердець.
А пісня -подарує щастя
У благодаті божій -вінець.
Я покличу на свято усіх
Вишитим обрусом накрию стіл.
Хліб-,як ясне сонечко для всіх
Дає натхнення ,радості, сил.
У синю даль голубом злечу
У божий рай у дім Господній.
Я запалю у пісні -свічу
І ,Оживу- в день великодній.
Я гостем прийшла у це життя,
Щоб лишити свій слід на землі.
Вишию барвисте вишиття
Мак червоний -колос на стеблі.
Чудовий вірш про наш край! 
