Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ТАК ПОЧИНАЛАСЬ ВІЙНА - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Костянтин Брандт, 09.02.2023 - 17:16
Сильний вірш,який настільки актуальний! Скільки схожого. І для того покоління важко було усвідомити,що німці,які дали світу геніїв Гейне,Шіллера та ін. підуть на злочини. Так і зараз,ніхто не вірив,що батьківщина Лєрмонтова,Єсєніна,Блока,Срібного віку почне нищити все і всіх,задля забаганок диктатора. Україна витримає це випробовування. І вистоїть під тиском обдурених оскаженілих сусідів. Подяка вам за вірш геометрія відповів на коментар Костянтин Брандт, 10.02.2023 - 15:22
Дякую, Костянтине! Ми були занадто малі на той час, і не все усвідомлювали, але в пам"яті збереглося немало різних випадків, я їх час від часу друкую і у віршах, і у прозі...На жаль уже і мами, і брата, і сестри давно немає...
Дмитро Кiбич, 09.02.2023 - 15:17
Гарний вірш, Валентино. Так воно і є, війна, окрім шкоди і страждань нічого простим людям ніколи не несла. Ще й ворог тоді для нападу обрав найдовший день у році і найкоротшу ніч, відповідно - з 21 на 22 червня.
геометрія відповів на коментар Дмитро Кiбич, 10.02.2023 - 15:16
Дякую, Дмитре! Коли почалася та війна мені було чуть більше зе півтора роки, брату 3 роки, а сестрі 3 місяці. Початку війни я не пам"ятаю, а от коли в нашому будинку були німці, а ще більше тоді коли вони відступаючи гнали нас попереду, а в разі обстрілів і поза ними, в моїй пам"яті збереглося. Слава Богу, наші їх відігнали і ми повернулися додому, але виявили, що нашої хати немає, тому довелося жити у сусідському сараї, доки мама збудувала нову хату...
|
|
|