Смуги білі, смуги чорні:
Підкидає нам життя,
Ще й війна знов і росія,
Світ наш хижо убива...
В нас війна іде кривава,
Важко всім і нам старим...
Відчуваємо страждання:
Й знов біда у нас в війні...
І немає в нас утіхи,
І напруга навіть в снах,
Смуги сірі, чорні, сиві,
Й мініпенсії в руках...
І спимо ми в неспокої,
Маєм тиск і біль в серцях...
Переповінені бідою,
І у снах ми чуєм страх...
На війні там наші діти,
І за них у нас недуг,
Потемніли наші квіти,
Стає менше білих смуг...
Ми не падаємо звісно,
Вже терпіть навчилимсь ми,
Та бува нам дуже гірко,
Ми пишаємось дітьми...
Смуги білі, сірі, чорні,
Треба всім нам пережить,
Вчора, завтра і сьогодні,
Хоч і важко, будем жить...
ID:
981550
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 28.04.2023 18:14:50
© дата внесення змiн: 28.04.2023 18:14:50
автор: геометрія
Вкажіть причину вашої скарги
|
