У казкових снах тебе зустрів
Ти - була схожа на троянду квітку.
До тебе підійти я посмів
Осліпила очі , як сонце влітку.
Вітер розчісує волосся
І ллється по плечах немов водограй .
Золоте, як стигле колосся...
Очі немов синій - синій небокрай.
Серцем і душею полюбив
І у думках немов квітку лелію .
Звучить водограй пісні мотив...
Від твоїх п'янкий парфум я хмелію.
Я хочу, щоб стала моєю
І прошу у тебе твоєї руки.
Називаю тебе своєю, -
Щоб удвох у золоту осінь іти.
Ти Вселена - яскрава зірка,
Яка малює у снах зоряні сни.
Чарівна красуня квітка
Ти любов мого серця - солодкі сни.
2‐--------------
Я гортаю старий альбом
І дивлюсь на фото юних літ.
Зігрівають вони теплом
Ведуть у минуле у мій світ.
О скільки зим, о скільки літ?...
За водою сплило в даль ріки.
О скільки злетіло в політ?...
Голубів ,там де сяють зірки.
Вже осінь - золота осінь
Зіркою зорить в надвечір'я.
А я дивлюсь в небо просинь, -
Де Отчий дім - рідне подвір'я.
Я зі спогадів сплету шаль,
Щоб сонечком душу зігріти.
Не поверну рідних на жаль...
Всіх тих ,хто вмів мене любити.
Я в серці пам'ять бережу...
Всіх тих, хто для мене дорогий.
Запалю пам'яті свічу
Нахилю їм - простір голубий.
А скоро зима,заметіль...
На серці ностальгія, печаль.
І сніг на рану сипле сіль....
Проймає душу дика печаль.
Не молода - поважний вік
На моїм волоссі сивина.
Не забуду, той рай повік...
Де в саду цвіла моя весна.
Дякую.
