Ти що не чув про наш Бердичів?
(З віків прадавніх тут стоїть)
То я скажу тобі у вічі,
Що саме тут потрібно жить.
Коли проснешся в місті цьому,
Відкриєш навстіж тут вікно
Й почуєш мову всім знайому,
Що так близька тобі давно.
Тут тітка Сара свого Фіму
Перед сусідом вихваля,
А той цю розповідь нестиме,
Й дізнається уся рідня.
Тут Фелікс-поляк цілу нічку
Десь на Прогресі працював,
Від Вілі грошиків заначку
В своїй кишені заховав.
А вона жінка дуже хитра
Його заначку віднайшла
Й розмова їх несамовита
Враз понеслася із вікна.
Ти ж наливаєш в філіжанку
Духмяну каву заварну
І доброго бажаєш ранку -
Сусідам стало не до сну.
А хто не знає про Бердичів,
Той, мабуть, й в світі не живе,
Бо кожен в нього запозичив
Для себе щось таке близьке.
