Рідний край.
За обрієм рідне село,
Я чайкою лину до нього,
Снігами давно замело
Дитинство моє босоноге.
Милий, добрий, рідний край
Серце й душу ти не край.
Часто-часто вдалині
Вишні стиглі, запашні,
Мами, ніжність теплих рук,
Сльози зустрічей, розлук,
Радощі, жалі –
Душу тривожать мені
В години сумні.
Старий не забуду я двір,
У ньому в дитинстві ми грали.
Минали роки, та повір,
Ми завжди його пам’ятали.
Уже не повернеш назад
Той спів солов’я на світанку,
Старий черешневий наш сад
Й пісні, що лунали до ранку.
24.04.2004 р.
