Десь на краю безмірних небес,
Там, де земля торкається сонця,
Де щовесни цвіте поле з чудес,
Там є хатинка з маленьким віконцем.
Наче грибочок маленький хатинка
В промінчиках сонця росте день-у-день.
Біленька і чиста, неначе перлинка,
Під стріхою пташки співають пісень.
Заглянь у маленьке чистеньке віконце,
І посмішка серце твоє звеселить:
На пухкенькій хмарині похрапує сонце –
Маленький ангелик з малими крильми.
Цей чудо-ангелик – малесеньке щастя.
Це сторож твоєї й моєї душі.
Він їх береже, злу не дасть їх украсти,
Бо чисті сердечками дітки усі.
Зложи рученята, попроси щиро-щиро
Про те, за що серденько твоє болить.
І ангел знесе тобі ласки і миру,
Бо в нього серденько за тебе щемить.
Бо твоє тихеньке дитяче прохання
І чисті сльозинки на твоїх очах –
Це острів надії у морі зітхання,
Маленький промінчик у сірих хмарках.
Ангелик маленький – це сторож від Бога.
І він все життя тебе береже.
Й якою б не була життєва дорога,
День в день, рік у рік він тебе стереже.
Подякуй тихенько – і він звеселиться.
І ти посміхнись – усміхнеться він теж.
І дзвінко, і весело він засміється
Й тебе одарить любов’ю без меж.
