Узяв у руки скрипку і смичок
І полилась мелодія чарівна
Неначе розлив весняних річок
Така блаженна і така наівна.
В руках старого скрипаля ожила скрипка
Заграла різними мотивами чутьєво
Я ще ніколи таке не відчувала
Неначе пронеслось усе життя митьєво.
Лилася музика наповнена чудовим світлом
Неначе сонячне проміння через хмари
Наповнена життям і щастям розуміння
Така чарівна і така бажанна.
І сердце в грудях в захваті завмерло
Душа блаженно як струна тремтіла
Неначе я взійшовши на Говерлу
Відчула славу і блаженство тіла.
