Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Молитва - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ А.Б.В.Гість, 14.11.2012 - 23:34
ВСЕ ТАК ПРОСТО (МОЛИТВА)«Господь близький всіх, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його» (Псалом 145:19). Чи здатні осягнути ми До кого шлем свої молитви. Чи, може, в клопотах сумних Себе обманюєм навмисне. Купуємо написане людьми, На кожен випадок обдумане, готове. Немов прохання до царя, Що писар для неграмотних готовив. Ми ж молимося до святих – Надуманих, міфічних нереальних. Як лист «до діда на село» Ми адресуєм у проханнях марних. Син Божий дав для всіх зразок, Навчив молитися як треба. Лиш «Отче наш» звертався Він, Бо тільки Бог нас чує з неба. Нікому більше не дано Молитву слухати людини А красномовство марних слів Творець належно не оцінить. Навчав нас Син: «Просіть в Моє ім’я!», Що згідно волі Батька хтось попросить, То матиме, бо сумнів пропаде… І в серці зла уже не носить. Моліться подумки, чи в голос. В дорозі, на постелі, чи в сім’ї… Де б ти не був, твій Бог почує, Він Бог живий, Єдиний Він! Не дивно, що не чує Бог Молитви суєвірних можновладців. Вони до Нього не дійшли, Їх засліпили інші ошуканці. Придворні екстрасенси, ворожки Готові зграями служити… Пророцтва їх лиш на лихе, Від бід не здатні захистити! Найбільше зло, що скоїли ченці – Закрили правду про Святого. Як посередники від Злого У Сина відняли життя. Тепер вони єдині непомильні… Трактують Біблію Святу. І хоч релігій сотні натворили, Нема ні миру, ні ладу! Століттями чекає Бог, Коли нарешті зрозуміють. І всі знання, що в Біблії Святій Серця черстві наповнити зуміють. Щасливі спраглі справжніх знань Щасливі чесні, миротворці. Попри весь бруд, насилля і обман Вони не звернуть на шляхи потворні! (1 Петра 3 «Очі Господні — до праведних, Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я дякую Вам, що завернули і до мого слова. Чомусь, вже вдруге не вірять моєму щирому слову, моїй молитві. Адже, у тривозі і радості, в подяці і проханні, ми звертаємося до Господа і головними молитвами, і словами душі своєї. Хіба ж не знає Господь наших помислів. Чому ж я не можу звернутися своїм словом у вірші до віри і надії, яку через молитву довіряю Господу. Я щоденно з молитвою звіряю життя і слова. Чому так пояснюю , шаную думку кожної людини, жаль, що не зовсім так зрозуміли мою щирість у слові.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую , що завітали до мого слова щирого
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, що саме цю роботу прочитали, від душі писала
Д З В О Н А Р, 22.03.2012 - 19:17
Скажу я мабуть не так, як тут всі говорили... Молитва!!! То що таке Молитва? Це мабуть крик Душі до вищих Сил, коли людина не в силі рішити своїми силами проблеми... І як часто ми зловживаєм цією можливістю... Бо навіть в Біблії сказано: "Незгадуй надаремно ім'я Господа..." Ну, це так роздуми на тему... Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за візит. І дуже шкодую, що так зрозуміли мої думки.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам щиро, щиро З весняним святом
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Привіт, рада Вам
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже щиро вдячна, моя числова колего
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,що зайшли отак зраночку і до мене.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за чуттєве і ліричне визначення. Я рада Вам.
|
|
|