А треба визнати свою провину.
Чи стане краще,чи загину
Серед журби і каяття
Назад немає вороття.
Той день,ту ніч,той час
Вже спалено.
Вогонь погас.
Нестримні почуття
Згубили все.
Лишився сором.
Забуття
Його несе нестримною рікою.
І собою
Заповнює мене.
Чи це мине?
Чи лишиться журбою
У споминах?
І у далеких снах
Нагадувати буде
Загублене минуле.
Якби змогла
Я б це забула.
